Викладачі кафедри біології та методики її навчання – активні учасники науково-практичних семінарів. Зокрема, Альона Заболотна й Тетяна Поліщук постійно відслідковують новини наукових досліджень у галузі біотехнології й генетики та залучають здобувачів вищої освіти ОП Біологія до такої діяльності.

Так, у середині травня у форматі ZOOM-конференції відбувся науково-практичний семінар «Особливості застосування біотехнологічних методів на різних етапах селекції овочевих культур» на базі Інституту овочівництва та баштанництва НААН, який проводила Тетяна Івченко, доктор с.-г. наук, професор, завідувач лабораторії генетики, генетичних ресурсів та біотехнології.

За результатами роботи семінару було розглянуто такі питання:

теоретичні аспекти і результати практичного розв’язання проблеми інтенсифікації селекції та насінництва як традиційних так і нішевих (якон, батат) овочевих культур за використання біотехнологічної ланки;

використання методів ізольованих тканин для подолання таксономічних бар’єрів несумісності, створення джерел стійкості до некротрофних патогенів;

сучасні експериментальні підходи до збереження генофонду овочевих культур ex situ, зокрема методи розмноження рослин у культурі in vitro й особливості використання мікросателітних ДНК-маркерів для генетичної ідентифікації та паспортизації генотипів.

Навчальна практика є невід’ємною складовою професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Вона спрямована на закріплення теоретичних знань, які отримали студенти у процесі навчання та набуття і удосконалення практичних компетентностей. Важливою умовою навчальних практик є формування практичних умінь дослідження рослинних і тваринних організмів у природніх умовах.

22 травня 2023 року відбулася настановча нарада для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня з питань проходження «Навчальної практики з ботаніки та зоології» (спеціальність 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) й «Навчальної практики з анатомії та морфології живих організмів» (спеціальність 091 Біологія). Керівники практики: доц. Галина ЧОРНА, доц. Леся МОРОЗ, доц. Любов СОБОЛЕНКО, викладач Вікторія СКАКУН, викладач-стажист Вікторія ОМЕЛЬЧЕНКО.

Під час проведення наради студентів ознайомили зі специфікою проходження практики, передбаченими програмою практики завданнями та звітною документацією, яку необхідно підготувати по завершенню практики.

19 травня 2023 року на природничо-географічному факультеті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини відбулася Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція «Природничі науки в системі освіти».

Організатор конференції – кафедра біології та методики її навчання природничо-географічного факультету. Мета конференції – об’єднання зусиль учених та практиків різних регіонів щодо осмислення досвіду та визначення перспектив подальшого розвитку природничої освіти в Україні. Це вже стало традиційним, що наші науковці в кінці навчального року проводять свій науковий форум для обговорення результатів проведеної науково-дослідної роботи, що є невід’ємною складовою частиною наукової діяльності Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Адже саме талановиті науковці мають сказати своє вагоме слово в розв’язанні багатьох проблем і завдань, пов’язаних з історією та сьогоденням природничого факультету, наукових досягнень та перспектив його розвитку.

Із вітальним словом до учасників, гостей заходу звернулися декан факультету, доктор сільськогосподарських наук, професор Валерій Миколайко, завідувач кафедри біології та методики її навчання, кандидат біологічних наук, професор Ігор Красноштан, побажавши їм плідної та натхненної праці.

Про актуальність і практичну значущість конференції та проблем, які на ній обговорювалися, свідчить той факт, що до роботи заходу долучилися науковці Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України, Національного дендрологічного парку Софіївка НААНУкраїни, Білоцерківського національного аграрного університету, Уманського національного університету садівництва, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН.

У роботі конференції взяли участь 60 учасників, з яких 45 молодих науковців, які подали тези з найбільш важливих проблем у сфері природничих наук, що висвітлюють їх сучасний стан та присвячені актуальним проблемам сучасної біології й педагогіки.

18 травня 2023 року біологи кафедри долучилися до Школи молодого педагога, яка відбулася у Волинському національному університеті імені Лесі Українки в рамках Днів науки. Тема заходу: «Організаційно-методичні особливості впровадження інтерактивних технологій навчання біології», модератор зустрічі – доцентка, кандидатка педагогічних наук Оксана ІВАНЦІВ, спікер – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету Сергій СКРИПНИК.

У онлайн форматі до заходу приєдналися доцент, завідувач кафедри Ігор КРАСНОШТАН, доц. Світлана ЛЮЛЕНКО, викладач Ірина БУДЧЕНКО, викладач-стажист Вікторія ОМЕЛЬЧЕНКО.

До заходу мали змогу долучитися здобувачі освітніх програм за спеціальністю «Середня освіта. Природничі науки», «Середня освіта. Біологія та здоров’я людини».

У третій четвер травня із 2006 року українці всього світу відзначають Міжнародний День вишиванки. Дане свято покликане зберегти традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Адже українська вишиванка – не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі. У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне: вишиванка – це частина генетичного коду українця.

Зараз День вишиванки має особливий сенс: українці змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за неї, віддаючи свої життя. Викладачі кафедри біології та методики її навчання та студенти теж долучилися до всеукраїнського челенджа «Вишиванка – код нації».

Під час повномасштабної війни і дорослі, і діти потребують вдосконалення вмінь та навичок поводження в надзвичайних ситуаціях, поводженні з вибухонебезпечними предметами та надання першої медичної допомоги, адже від російської агресії часто страждає мирне населення.

Нині є багато курсів та семінарів з питань цивільної оборони. Пройти навчання можна навіть он-лайн, якщо немає можливості відвідувати уроки в звичному форматі. Викладачами кафедри біології та методики її навчання Ігорем КРАСНОШТАНОМ, Олегом ПОЛІЩУКОМ, Тетяною ПОЛІЩУК, Тетяною НОВІКОВОЮ, Оленою МАНЗІЙ, Альоною ЗАБОЛОТНОЮ та здобувачами вищої освіти, що навчаються за освітніми програмами Середня освіта (Біологія та здоров’я людини. Хімія) і Біологія: Юлією НАЗАРЕНКО, Оленою ПОЧКОЮ, Дариною СИДОРЕНКО, Тетяною ЧАСТОКОЛЯНОЮ, Лілею БАШКИРЦЕВОЮ, Катериною ПОГОРІЛОЮ, Вікторією ЗЕМЛЯНОЮ, Оленою ІВАНОВОЮ були пройдені курси «Цивільна оборона та захист у надзвичайних ситуаціях» і «Навчання з підвищення ризиків від вибухонебезпечних предметів».

Здобувачі вищої освіти 37, 47 та у-24 груп разом зі своїми кураторами Альоною ЗАБОЛОТНОЮ, Оленою МАНЗІЙ та Тетяною ПОЛІЩУК успішно освоїли навички поводження в складних непередбачуваних ситуаціях, здобули навички домедичної першої допомоги та самодопомоги. Під час навчання були розглянуті наступні теми:

Як підготуватися до надзвичайної ситуації.

Порядок дій у разі настання надзвичайної ситуації.

Безпека під час надзвичайної ситуації.

Перша домедична допомога.

Безпека в мережі: поради для дорослих і дітей.

Організації, що допомагають у разі надзвичайної ситуації.

Що потрібно знати про небезпеку мін та вибухонебезпечних предметів.

Небезпечні території та правила безпечної поведінки в умовах наявності мін та ВНП.

Проведення у навчальних закладах занять з інформування про небезпеку мін та ВНП.

По завершенні навчання всі учасники отримали сертифікати, що засвідчують успішне засвоєння отриманих знань, вмінь та навичок.

За результатами проходження курсу «Навчання з підвищення ризиків від вибухонебезпечних предметів» курсанти отримали сертифікат EORE-тренера, який надає можливість розповсюджувати повідомлення щодо ризиків від ВНП серед дітей і дорослих в організаціях, підприємствах, компаніях по території всієї України і формувати в них навички безпечної поведінки.

Агробіостанція УДПУ імені Павла Тичини є структурним підрозділом кафедри біології та методики її навчання та полігоном для найрізноманітніших наукових досліджень науково-педагогічних працівників, студенів, аспірантів та докторантів.

15 травня 2023 року доцентом кафедри біології та методики її навчанні Іриною Миколайко, разом із співробітниками агробіостанції, було закладено різноваріантні досліди в межах дисертаційного дослідження, що передбачає встановлення особливостей формування врожаю і якості насіння гірчиці залежно від генотипу та агротехнологічних умов вирощування.

Висівалося чотири сорти білої – Ослава (Інститут кормів), Підчерецька і Аріанда (Інститут Карпатського регіону), Еталон (НВЦ «Інститут землеробства») і один чорної гірчиці Царівна Півночі (НВЦ «Інститут землеробства»).

4 травня 2023 року з ініціативи доцентів кафедри біології та методики її навчання Любові СОБОЛЕНКО, Лесі МОРОЗ та Світлани СОРОКІНОЇ відбулася відкрита онлайн-лекція для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, що навчаються за спеціальністю 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини). Тема лекції: «Розвиток сучасних природоохоронних засобів в Україні для ліквідації наслідків упливу хімічного забруднення на фауну та флору». Лекторка – кандидат біологічних наук (біофізика), доцент кафедри електроніки Національного авіаційного університету Олена КЛЮЧКО.

Під час лекції було розглянуто питання про теоретичні основи біотехнологій для моніторингу хімічних речовин (похідних фенолів та індолів) як забруднювачів довкілля, їх якісного та кількісного аналізів та відповідних супутних методик. Лекторка експерементально обґрунтувала розробку нових біоінформаційних систем з базами даних за результатами досліджень трансмембранних електричних хемоактивованих струмів на мембранах нейронів, інших властивостей клітин та організмів.

Слухачі мали змогу задати запитання лектору та отримали змістовні відповіді. Викладачі кафедри біології та методики її навчання щиро вдячні Олені КЛЮЧКО за високопрофесійну лекцію, обмін досвідом та плідну співпрацю.

Викладачі кафедри біології постійно підвищують свою медіаграмотність та навички виявляти та протидіяти кібербулінгу, передаючи отримані знання майбутнім спеціалістам. Адже, завданням викладача є не лише не потонути у щоденному вирі інформації, а й усвідомити та підкорити цей потік. Важливо не лише знати, які небезпеки несуть із собою цифрові технології та як на нас впливає інформаційний тиск, а вміти захищатися від цих небезпек і користуватися можливостями, які надають медіа, а також навчити цьому здобувачів освіти.

На початку травня науково-педагогічні працівники кафедри Ігор КРАСНОШТАН, Олена МАНЗІЙ, Альона ЗАБОЛОТНА, Тетяна ПОЛІЩУК, Тетяна НОВІКОВА, Олег ПОЛІЩУК успішно закінчили курс «Медіаграмотність для освітян» та отримали відповідні сертифікати.

Науково-педагогічні працівники кафедри біології та методики її навчання постійно удосконалюють свій професійний рівень завдяки проходженню різноманітних курсів підвищення кваліфікації та  участі у семінарах.

Протягом квітня 2023 року учасниками 9 сесії курсу «Цифрові інструменти Google для освіти» стали доктор сільськогосподарських наук, професор Валерій МИКОЛАЙКО та кандидат педагогічних наук, доцент Світлана ЛЮЛЕНКО.

Курси організовані у рамках домовленості Компанії Google з Міністерством освіти і науки України щодо розширення можливостей використання цифрових інструментів для організації освітнього процесу. Компанія Google-Україна проводить серію онлайн навчань для педагогічних, науково-педагогічних працівників закладів освіти всіх рівнів у рамках програми «Цифрові інструменти Google для освіти» – 2022/2023 н. р.

Програма «Цифрові інструменти Google для освіти» складається з трьох рівнів: базовий, середній та поглиблений. За результатами навчання всі учасники успішно виконали задання та отримали сертифікати (базовий (30 годин / 1 кредит ECTS), середній (15 годин / 0,5 кредита ECTS ) та поглиблений (15 годин / 0,5 кредита ECTS) рівні), які підтверджують участь в програмі підвищення кваліфікації.

За результатами проходження курсів слухачі отримали сертифікати, що засвідчують участь.