На початку травня науково-педагогічні працівники кафедри біології та методики її навчання долучилися до загальнофакультетської науково-практичної експедиції з метою вивчення біологічних, геоморфологічних, гідрологічних, кліматичних особливостей та соціально-економічного устрою території Покутсько-Буковинських Карпат (близько двадцяти об’єктів).

Під час експедиції учасниками було відвідано Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, один з найстаріших класичних університетів України. В університеті функціонує два навчально-наукові інститути: біології, хімії та біоресурсів й фізико-технічних і комп’ютерних наук, 10 факультетів. Усього в закладі налічується 73 кафедри, 55 з яких очолюють доктори наук (75%). Здійснюється підготовка понад 14 тис. здобувачів вищої освіти за спеціальностями: перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) та третій (освітньо-науковий) науковий рівень.

Досліджено територію села Мигове, що розташоване у зоні гірського масиву Покутсько-Буковинські Карпати. У місцевому рельєфі виділяють низькогірʼя до 800 м і крутосхилі середньогірʼя, заввишки до 1483 м, зокрема, гора Ротило. Гори являють собою систему хребтів, розділених річковими долинами Пістиньки, Рибниці, Черемошу, Серету і їхніми притоками. Складаються з флішу. Схили до висоти 600-700 м вкриті переважно буковими та буково-ялицево-ялиновими лісами, до висоти 1150 м буково-ялиновими лісами, гірськими луками, полонинами. Це пов’язано із м’якшим та теплішим кліматом цієї території, адже бук і ялиця більш теплолюбні породи ніж ялина. У комплексі з лісовою рослинністю зустрічаються ділянки післялісових лук на схилах та гребенях, здебільшого антропогенного походження, виходи гранітів, ділянки сіровільшаників на річкових терасах.

Місцева флора представлена угрупованнями сіровільхових лісів (Аlneta incanae), букових лісів (Fagetа sylvaticae) з домінуванням барвінку малого (Vinca minor), у травостої цибулі ведмежої (Аllium (ursinum), з домінуванням лунарії оживаючої (Lunaria rediviva), плюща звичайного (Hedera helix), яворових лісів (Acereta pseudoplatani) скельнодубово-букових лісів (Querceto (petraeae) – Fageta (sylvaticae), ацидофільних скельно-дубових лісів (Querceto (petraea). На території місцевості поширено різновидність агарикоїдних грибів, з них 56 видів Карпатських лісів України.

Тваринний світ місцевої фауни представлений такими видами як лелека білий, підорлик малий, голуб-синяк, вовчок, соня горішникова, соня лісова, кіт лісовий, саламандра плямиста, квакша звичайна, полоз ескулапів, кумка гірська, гірський щеврик, гірська плиска, звичайна оляпка, глухар, рябчик, волохатий сич, довгохвоста сова, ведмідь бурий, рись, зубр, олень плямистий та інші фауністичні представники. Є деякі червонокнижні види: саламандра плямиста або вогняна, рись звичайна, дятел.

Геологічні відклади місцевості представлені відслоненнями менілітових верств в урочищі Лужки (розміщені поруч з основною дорогою, що пролягає долиною р. Виженка) у вертикальному зрізі стінки південної експозиції. Темно-сірі до чорного бітумінозні аргіліти, окремнені алевроліти, пісковики тонкошаруваті з численними відбитками давньої донної поверхні водойм.

Відслонення контакту менілітових верств вертикально-навкісного залягання з аргілітами та пісковиками бистрицької свити. Стіна висотою до 25 м складена похило нахиленими шарами пісковиків, які утворюють чисту поверхню нашарування. Відслонення потужних пісковиків ямненької свити біля русла річки Дністер у верхній частині її течії. Лівий борт складений суцільною стіною пісковиків з від’ємним кутом нахилу.

Окрім того, в даній місцевості знаходиться геологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні – група мальовничих скель. Площа пам’ятки природи 2 га, що перебуває у віданні Розтоківського лісництва. Скелі утворені з розчленованих потужних пластів пісковика. Деякі з них пронизані отворами та ходами, через що й виникла назва – Протяті Камені. Найцікавіша і найвища скеля носить назву Соколине Око, максимальна відносна висота – 40 м.

Цікавим є південь Галицького Поділля. Русло Дністра меандрами пролягає між Буковиною і Тернопіллям, створюючи між ними природній кордон. У мальовничій долині він вигинається майже на 360 градусів, утворюючи трикілометровий меандр, посеред якого, немов би на півострові, лежать Заліщики – колишній польський курорт, а на сьогодні – це райцентр Тернопільської області.

Протилежний буковинський берег Дністра, що оточує Заліщики з трьох сторін, зокрема з півдня і сходу, підноситься над рікою високою і стрімкою стіною на 70-120 м, покритою здебільшого кущами і деревами. З Буковиною Заліщики пов’язані двома мостами – залізничним на заході, що був найвищим мостом у передвоєнній Польщі, та другим мостом, який сполучає Тернопіль – Чортків – Заліщики з Чернівцями. Заліщики є єдиним місцем в західних областях України з лагідним середземноморським кліматом.

Дністер – одна з найбільших річок України і Молдови. Бере свій початок на північних схилах Українських Карпат неподалік українсько-польського кордону (гора Розлуч біля села Вовчого Турківського району Львівської області на висоті близько 1000 м над рівнем моря). У верхній частині – типова гірська річка, з V-подібною глибокою 80-100 м долиною, ширина річища до 40 м. Пробивається на північ між стрімкими скелястими берегами. Вийшовши на рівнинні простори, нижче міста Галич, спочатку тече заболоченою долиною, а потім врізається в Подільське плато. Довжина ріки – 1362 кілометри, які поповнюються водами 386 приток!

Дністер впродовж багатьох тисячоліть відігравав роль основної транспортної артерії, що зв’язувала Прикарпаття і Пониззя з Балканами і Близьким Сходом.

Родзинкою науково-дослідної експедиції було відвідування тюльпанового поля у селі Мамаївці Чернівецької області, площею понад 2 га, де висаджено більше ніж 50 різних сортів тюльпанів, які зачаровують своєю красою під час масового цвітіння всіма кольорами веселки.

У період із 22 травня по 2 червня здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, що навчаються на першому курсі за спеціальністю 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) проходили «Навчальну практику з ботаніки та зоології», а студенти, що навчаються за спеціальністю 091 Біологія – «Навчальну практику з анатомії та морфології живих організмів». Керівники практики викладачі кафедри біології та методики її навчання Вікторія СКАКУН та Вікторія ОМЕЛЬЧЕНКО.

У перший день практики відбулася настановча нарада з питань проходження практики, де викладач Вікторія СКАКУН ознайомила студентів із особливостями та умовами проходження практики, розподілила завдання між здобувачами вищої освіти та розповіла про форму звітності по закінченню практики.

Також у перший день студенти під керівництвом доцента кафедри біології та методики її навчання Галини ЧОРНОЇ пройшлися Уманню з метою вивчення урбофлори її окремих мікрорайонів.

У другий і третій день практики студенти ознайомилися із деревною та трав’янистою рослинністю в межах агробіологічної станції університету, під керівництвом викладача Вікторії СКАКУН вивчили видовий склад дендрофлори відділу агростанції  «Дендрарій». Упорядкували ділянки Відділу систематики рослин та ознайомилися із рослинами, які там зростають.

Під час четвертого дня практики студенти разом із викладачем-стажистом Вікторією ОМЕЛЬЧЕНКО дослідили заплавну та схилову рослинність долини річки Уманки та спостерігали за особливостями життєдіяльності земноводних, плазунів, навколоводних і водних птахів у околицях Осташівського ставу.

У п’ятий і шостий день навчальних практик студенти досліджували особливості морфологічної будови рослинних та тваринних організмів, закріплюючи знання, отримані під час навчання. Займалися збором морфологічних частин рослин для підготовки гербарію та комах для колекції.

На сьомий день навчальних практик студенти під керівництвом викладача-стажиста Вікторії ОМЕЛЬЧЕНКО дослідили заплавну та схилову рослинність долини річки Кам’янки та спостерігали за особливостями життєдіяльності земноводних, плазунів, навколоводних і водних птахів у околицях третього ставу міста Умань.

Під час восьмого дня практик здобувачі вищої освіти разом із викладачем Вікторією СКАКУН упорядкували відділ агробіологічної станції «Дендрарій» та збирали рослини для підготовки гербарію та комахи для колекції.

Дев’ятий день практики, за відгуками cтудентів, був найпродуктивніший і найцікавіший. Адже це була поїздка до села Салькове Кіровоградської області із метою вивчення біотопів долини річки Південний Буг в межах Сальківського заповідного урочища місцевого значення. Здобувачі вищої освіти побачили мальовничу ділянку долини річки Південний Буг з крутими кам’янистими схилами та гранітними скелями. Зустріли рідкісні види рослин: ковилу волосисту, карагану кущову, півники карликові, аденофору лілієлисту, кизильник чорноплодний, молодило руське, аспленії північний та волосоподібний, багатоніжку проміжну, пухирник ламкий, півники угорські та злаколисті. Після продуктивної науково-дослідницької роботи і збору комах для колекції студенти влаштували пікнік і купалися в річці, зробили фото на згадку.

Останній день навчальних практик – камеральний, передбачав обробку здобувачами освіти отриманої інформації, визначення гербарних, колекційних зразків, упорядкування гербарію і колекцій та підготовку звітної документації.