«ДОТРИМАННЯ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ – ЗАПОРУКА УСПІХУ»
Питання забезпечення академічної доброчесності останнім часом привертає увагу науковців та освітян не лише в Україні, але й у всьому світі. Розвиток сучасних технологій значно поглиблює можливості для досліджень у всіх сферах, також розширює можливості для плагіату, фабрикації, фальсифікації, інших порушень академічної етики.
Розвиток політики академічної доброчесності потребує тривалих і наполегливих зусиль з боку усіх учасників освітнього процесу.
Доброчесність – позитивна, необхідна академічному середовищу цінність. Завдяки доброчесності, відкритості, взаємній доброзичливості членів цього середовища воно ефективно реалізує свою місію з обміну знаннями та їх примноження.
Прозорість і відкритий доступ до відповідної інформації – ключові умови розвитку інституційної культури академічної доброчесності. Зміст політики і правил академічної доброчесності має бути донесений до кожного учасника освітнього процесу. Мають відбуватися заходи з підвищення кваліфікації викладачів і навчальні заходи для здобувачів вищої освіти (як в межах компонентів освітньої програми, так і додатково до неї).
Викладачі кафедри біології та методики її навчання: Ігор КРАСНОШТАН, Тетяна НЕБИКОВА, Олена МАНЗІЙ, Тетяна НОВІКОВА, Тетяна ПОЛІЩУК, Олег ПОЛІЩУК, Вікторія ОМЕЛЬЧЕНКО та Альона ЗАБОЛОТНА опрацювали курс «Академічна доброчесність: он-лайн курс для викладачів» в результаті успішного проходження якого отримали сертифікати.
Відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту» академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.